Алька Ситар

Остання ремарка і далі по темі :) я сама Вам мінуси не раз ставила, бо Ви, чесно, перегинали палку і окремі Ваші коментарі дійсно образливі. Стосовно стелитися перед редакторами і спонсорами, то це одне, але ж зовсім інша справа — «попускати» і принижувати отут людей, яких Ви навіть не знаєте. Мені шкода, що Ви вважаєте, що цей сайт не для Вас. Моя думка — якраз навпаки. Ви зараз — адекватний користувач, цікавий і, якщо бути відвертими, АБСОЛЮТНО непередбачуваний. Але те, що Ви робили раніше, викликає в мене обурення. Добре, що Ви просто флудили…

Пане Володимире, Ви не перестаєте мене дивувати. Ваша думка до цього вірша — свідчення того, що Ви не вішаєте ярлики на людей. Спасибі за це :)

citi.cv.ua — оновлений сайт телекомпанії ТВА, є відео. Гляньте. Цікава Ваша думка.

Спасибі за роз'яснення. Деякі Ваші аргументи і справді вплинули на мою думку, частково вона змінилась. Але до цього пана (до речі, мені вже й незручно про нього писати, бо Володимира Вакуленка таки давненько не було на сайті, тож виходить, ніби це все позаочі) — і все ж продовжу — у мене до пана Володимира ставлення не змінилось. Дійсно, він — по-своєму сильна особистість, зокрема через те, як ВИ кажете, що може визнати свої проблеми. Але тільки частково поважати не можу, на жаль. Бо своїми іншими діями — зокрема брутальними коментарями на адресу дописувачів — в мене викликав тільки негативні емоції, причому ті коментарі справи не стосувались і в свою чергу є ганебними для чоловіка (особливо для чоловіка !!!) Хоча Ви, пані Галино, маєте рацію, удар треба вміти тримати, навіть якщо він нижче пояса )))))))))

Дякувати Богу, суспільство усвідомило хибність цієї тези )))

… а я цей вірш любила — мені він видавався міфічним і таємничим, про самотність, жорстоку самотність причому… Цікаві коментарі — я задумалась.

СПАСИБІ )) Хоча я точно знаю, що у різних людей моє віршування викликає різну реакцію. Щире ДЯКУЮ за твою

а чого з першою стосунки обірвались? (лізу в душу, тому можеш не віповідати)

лежить чекає…

а в мене кілька років поспіль така маленька — з гілочок — і не дерево, а тільки гілля, і дешево, і хвоєю пахне в оселі — ідеальний варіант ))

схоже, їх ніхто не любив ))) Просто нема альтернативи, хоч мені видається, можна придумати куди цікавіші вияви поваги для ветеранів

а вдуматись тільки, скільки непроданого залишилось

і то правда. Просто є можливість бути такими, якими хочемо ))) В житті — мільйон перешкод

Мені здається, що все навпаки. Такий випадок і справді раз на тисячу. Беру за приклад себе: в соц.мережах я виставляю ті фотки, котрі вдалі (суб'єктивна оцінка), граю ті ігри, які мені до вподоби, маю в друзях тих людей, з якими цікаво. В житті ж, як і будь-хто інший, роблю мільйон справ тому, що ТРЕБА, а не тому, що ХОЧУ. З іншої сторони в інтернет-переписці з незнайомою людиною я можу дозволити собі таку відвертість, яку не дозволяю в реалі. І все ж. Моя думка: що створені нами самими образи в соц.мережах, наче мильні бульбашки, непридатні до життя. Тому й немає у мене певності, що описана вище зустріч не потягне за собою катастрофічне розчарування.

… і вірші твої я ОБОЖНЮЮ читати!!!

Чесно, я так по-дитячому радію. Добре, що ти тут )))

Всміхнулись: «Це знову Ти...» )))))))))))))))

і в мене так. Тільки — до хлопця. Фізична близькість із Ним — єдино можлива. Когось іншого з собою в ліжку (червонію, пишучи таке) навіть уявити не можу. Та й шкода мені тих людей, котрі шукають задоволення у випадкових сексуальних зв'язках.

я теж розділяю вашу думку. І паралельно собі мислю: якщо чоловік з жінкою цілуються при всіх і це вважається нормою, то чому два чоловіки цього зробити не можуть? До речі, поцілунок двох жінок чомусь прийнятніше спостерігати. Тут, напевне, вже наше виховання відіграє роль — на що можемо дивитись, а на що — ні.

якщо він гей, то гей, а якщо гетеросексуал, то гетеросексуал.