До 70-річчя з дня народження Івана Миколайчука у Чернівцях планували відкрити кіномистецький центр, що мав бути створений на базі кінотеатру, який відкрився в далекому 67-ому і так безславно перестав працювати у 2010-ому. За усі роки існування жодного капремонту приміщення не проводилось. Обіцянки р...
Читати далі →

НІХТО НЕ НАРОДЖУЄТЬСЯ ГЕНІЄМ, тобто, народжуються з іскрою, але ж замість першого слова "мама" ніхто з визнаних поетів малюками не сипав віршованим воланням. Усе з часом, більшість викристалізовують свій талант важкою працею протягом життя... Приклад. Хто візьметься назвати це мистецтвом ???
&n...
Читати далі →

Очі, обпалені минулим, закрив – Іще один пішов у землю… Навіщо? Як? Я щось не втямлю, Нащо він зараз це зробив ??? Мій друже, ми ж тоді з тобою, Начинені вином і матами, З гранатами і автоматами, Щодуху рвалися до бою. І кожен раз … їй-Богу … вбиті, Ми поверталис...
Читати далі →

Шановні Вкурсівці. Я готую до Дня журналіста 25-хвилинну програму про наших газетярів, радійників та телевізійників. Цікава Ваша думка, а кого Ви вважаєте дійсними журналістами, що працюють в нашому регіоні (Буковина) і всеукраїнського масштабу??? (Якщо можна з маленькими обгрунтуваннями свого вибор...
Читати далі →

Ти бездоганна, совість, аж ганебно, Що сонце однаково світить всім. І серед ночі плакати – потреба При зустрічі двох стомлених світів.   Це Я і Ніч. Засмучені і мокрі. Стікають смутком вікна двох кімнат. Твоя тиша суха, долоні мої вогкі, Як двійко переляканих байстрят.   ...
Читати далі →

Зараз готую тридцятихвилинну програму на тему інтернет-залежності. Трошки поясню, це такий розгорнутий матеріал, котрий вийде в ефір вже цієї суботи о 17.00 на телеканалі ТВА (ще там колись у повторі). Першу програму робила про ВІЛ-СНІД, другу і третю мої колеги присвятили проституції і загадці близ...
Читати далі →

Я тобі писатиму щодня… Про своє життя, весняні думи, Про свої суми, душевні глуми, Про печаль і радість мого дня…   Ці мої непрохані листи Можеш знов до мене відсилати, Можеш їх для забавки читати, Можеш кожну стрічку в них клясти…      Але знай, ...
Читати далі →

Старий дуб під вікном кремезний. Фотосинтез. Машини гасають. На столі моя кава мерзне, Люблю теплу, вона вмирає.   Я її не доб’ю спочатку, Буду пити довго і нудно. Кофеїн мені нині за чарку…   Роздягнусь, як нічна приблуда. Потім встану, вікно відкрию, Голі ноги об...
Читати далі →

Подих вітру збезчестив губи,  Кинув снігом на них жорстоко, Мене грудень занадто любить – Обіймає ноги мороком…                             &...
Читати далі →

Боже, який Він скупий на сльози… Змарніле старе обличчя, запалі щоки, чотири зуби, вдавлені очі… Сьогодні Він майже щасливий. Прийшов на концерт, майже присвячений Йому. Він майже не голодний і майже не принижувався. Дійсно, сьогодні Він майже щасливий… 9 травня – день...
Читати далі →