Мені страшно таке уявити, щоб моя дитина була нетрадиційної орієнтації. Звичайно, я зараз напишу і навіть на цю хвилину так думаю, аби здорова була (був), аби щастя мала (мав), аби в радості й достатку жила (жив). Але коли з цим зустрічаєшся в реальності, а не в роздумах, то реагуєш злвсім інакше. Напевне, ми є заручниками суспільної думки водночас будучи і частинкою суспільства.
Спасибі, навзаєм. Вже й з Різдвом можна потрошку починати вітати — воно вже на носі ))) Тож нехай різдвяна зірка освітлює шлях до мети кожному, хто цього дійсно бажає.
і в мене таке ж відчуття. Просто діти не спроможні вникнути в оті рядки, що вчили. І тут еклектика: зі сцени купа відтарабанених пафосних вітань, а в тролейбусі немає кому піднятися, аби ветеран присів…
я б сказала бомбезний — я так довго читала, хоча, перечитуючи статті на цьому сайті, часто-густо керуюсь принципом, шо коротше )))) Вцілому ж молодчинка. От тільки ти мене загрузила. Якщо тут або нездари, або генії, то ХТО Ж Я? Ні першим, ні другим себе не визнаю.
Знаю, я що могла, те зробила, але цього мало. Хоча цей автор розсипається подібними коментарями направо і наліво — і його вже чимало його реплік просто не розкриваються, але всерівно проти хамства не попреш.
І то правда. Тут просто вже намішалось всього на купу, тому й такий вінігрет (не знаю, чи правильно написала це слово). Але дівчата однозначно вважають з якихось, вочевидь, тільки їм відомих причин, що вони знають, як правильно писати і що до чого римувати. Так не можна… Це просто не по-людськи.
P.S… при чому тут жодних образ особистого характеру — з Лілією виступали на одному вівторку і нічого поганого про неї, як про людину, сказати не можу, навіть імпоную, а з Юлією я взагалі не знайома.
Ми ніби з різних світів. Я не чекаю зникнення зла, його в абсолюті і не існує. Все набагато простіше: якщо мені не подобається жити в одній квартирі, якщо мені там не затишно, я шукаю іншу — там, де мені буде зручно. А Ви мене прив'язуєте в старій квартирі. Тут питання вибору. Зробіть сайт вільнішим.
Погоджуюсь, що, як ти, Святе, і писав, обличчя сайту творять його автори. І от пан Володимир домалював свій штрих. Ви тут нічого не вдієте. Як це завжди і буває, твір став жити своїм життям, незалежно від свого творця, тобто Вас, але Ви ж можете вносити корективи — дозвольте людям видалятися. Я не думаю, що сайт втратить багато. Радше навпаки: тут залишаться істинно ті, хто хоче.
Та я хочу отримувати коментарі. Я хочу спілкуватися із користувачами по-живому, мається на увазі, коли хтось за, хтось проти — якісь аргументи, цікави приклади, факти, дискусія — це все розвиває, загартовує, заохочує зрештою. Але ж не отакий примітив в коментарях, котрий я описала вище, а застрахуватися від нього я ніяк не можу, хоча вважаю, що він ображає і принижує усю жіночу аудиторію Вкурсі. Я просто хочу мати певність, що в той момент, коли мені це все зовсім стане поперек горла, я зможу мовчки піти, бо відстоювати щось чи доводити мені не вистачає сил.
Погоджуюся, тут справа психології. Але ж є такі, хто прагне взагалі залишити блогосферу, бо коли ставав вкурсівцем, то уявляв собі зовсім інакше усе це.
Я й відповідаю за ВЖЕ мною написане, але аж ніяк не зобов'язана бути тут довічною грушею для відбивання. Хлопці, пояснюю Вам усоте: окремі автори на цьому сайті дозволяють собі забагато. Наведу один-єдиний приклад: «Ні, просто жіночка надумала себе зробити коментпупом. В них завше таке коли місячні бризкають.» Взагалі немає ніякого значення, про кого це. Я навіть не можу словесно оформити своє обурення. ЯК ТАКЕ МОЖНА НАШКРЯБАТИ, коли половина (або й більше) користувачів-вкурсівців ЖІНКИ? Щось пояснювати або доводити — марна справа. Я тому й кажу, що отакі речі опускають сайт вцілому (автор ще раніше опустився) нижче плінтуса. І моє волевиявлення, до прикладу, (я не кажу, що так обов'язково станеться) НЕ БУТИ в числі вкурсівців.
Дівчата, ЦЕ НЕ ЛІТЕРАТУРНИЙ САЙТ!!! Серед моїх друзів, що тут виставляють свої тексти, як не парадоксально це звучить, ніхто себе поетами не називає. Зате я тільки й читаю «недоумки», «нездари». Агов! Критика повинна бути грамотно оформлена, а не рядом образливих слів. Хоча після таких заяв я вже наврядчи зможу сприйняти будь-яку критику з ваших уст.
P.S… при чому тут жодних образ особистого характеру — з Лілією виступали на одному вівторку і нічого поганого про неї, як про людину, сказати не можу, навіть імпоную, а з Юлією я взагалі не знайома.