The end
Подих вітру збезчестив губи,
Кинув снігом на них жорстоко,
Мене грудень занадто любить –
Обіймає ноги мороком…
У багажниках стогнуть ялини,
Лупить хвою метал кремезний.
Їх без натяку на провину
Лісоруб обезчестив…
І тремтить цнотлива ялиця,
Мої вії той ритм упіймали.
Ми обоє ховаємо лиця…
А вам мало?..
24.12.2009
Кинув снігом на них жорстоко,
Мене грудень занадто любить –
Обіймає ноги мороком…
У багажниках стогнуть ялини,
Лупить хвою метал кремезний.
Їх без натяку на провину
Лісоруб обезчестив…
І тремтить цнотлива ялиця,
Мої вії той ритм упіймали.
Ми обоє ховаємо лиця…
А вам мало?..
24.12.2009
11 коментарів
Кобіта, ніби, не постраждала. Ба, навіть ноги свої заМОРОЧені вже намилила кудись за тридев'ять земель )))