Мова

 
Ми наближаємось до того,
Коли замало буде мови,
Замало сліз і кулаків.
Загинуть пам’ятки віків.
Казатимем з ефектом гумки.
Будуть безглуздими розмови,
Ти їх вестимеш сам з собою,
Чи, може, із дзеркальним клоном.
А справжнє українське слово
Стане тихішим шуму мух.
І хоч не буде змісту й думки,
Не буде й спокою для вух.
                                    10.01.2008
 

 

1 коментар

Максим Козменко
«Не буде спокою для вух»… Не буде й щастя, втіхи українцю…
Гарна поезія!
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте