Страта

Одним дотиком дослідити все тіло –
Від вушка до пальчика на нозі.
Щоб поцілунків аж закортіло,
(Червоніти в присутності Бозі).
Язиком зволожити перси,
Підсолоджуючи зрідка словами.
Лиш не тих, щоб без матів і мерсів
Не заїдуть в село до мами.
 
Тільки дотик, присмак і слово,
Щоб втопитись в Тобі з головою.
Хай це буде двох тіл розмова
Наодинці  з весною…
Якщо мовчки, то хай будуть очі –
Поглядом рухи скувати.
Зумій таємницю дівочу
У своїх долонях сховати…
І повільно, поблажливо, довго,
Щоби жодної миті не втратив,
Розцілуй поклітинно мої ноги…
Я вже мертва…
Це Ти мене стратив… 
                     10.05.2010

8 коментарів

Лариса Репка
так гарно і моторошно
Лілія Шутяк
«Я вже мертва…Це Ти мене стратив…» — гадаю, такі відчуття знайомі кожній закоханій жінці)
Володимир Карагяур
Після страти воскресіння, воскресіння неземною…
Лариса Репка
точно, і щоб воскрести (навіть неземною), щоб почати усе з чистої сторінки — треба перед тим пройти крізь муки смерті, а потім знову народження…
Святослав Вишинський
Класичний сценарій солярного міфу, помираючого і воскресаючого бога (Сонця). Коло Вічного Повернення.
Алька Ситар
Люблю такі емоційні хвилі, падіння-злети, смерть-воскресіння, любов-ненависть, по-моєму, в цьому й заключається смак життя…
Володимир Карагяур
Ти взагалі дуже чуттєва. І як чуттєва людина поєднуєш крйності. Народження і смерть.
Алька Ситар
в житті така чуттєвість часто вилазить боком )))
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте