Іванів заповіт

До 70-річчя з дня народження Івана Миколайчука у Чернівцях планували відкрити кіномистецький центр, що мав бути створений на базі кінотеатру, якийвідкрився в далекому 67-ому і так безславно перестав працювати у 2010-ому. За усі роки існування жодного капремонту приміщення не проводилось. Обіцянки розсипала ще попередня влада. Микола Федорук, екс-міський голова (архів від 13.01.2010): «Питання для нас №1. Ремонт, невеличка реконструкція кінотеатру Миколайчука. І це буде бюджетна установа, а не комерційна.» Чого так не сталося, виправдовуються теперішні посадовці. Олександр Паскар, заступник міського голови: «Тендер було оголошено настільки пізно, що він реально закінчився в кінці квітня — на початку травня. Робити за півтора-два місяці ремонт, як ми кажемо, або як звикли на Україні, до якоїсь червоної дати, — ми не вважаємо це найкращим варіантом.» І це не єдина причина. Ще раніше фахівці «Містопроекту» розробили кілька ескізів проекту, щоразу зменшуючи кошторис. Володимир Проданюк, проектант (архів від 17.02.2011): «Першочергово планувалася надбудова, щоб на другому поверсі над фойє був виставковий зал — музей. Після того була пропозиція, щоб надбудова була не тільки над приміщенням кінотеатру, а й над приміщеннями зараз існуючого нічного клубу «Торнадо». Був уже розроблений іще один проект уже з надбудовою не одного, а двох поверхів.» Тоді обрали найдешевший варіант без будь-яких надбудов. Кошторис — більше чотирьох з половиною мільйонів гривень. Тепер кажуть: грошей потрібно більше, аби зробити якісніше. Олександр Паскар, заступник міського голови: «Ті ж стільці для того залу були закладені з розрахунку 150 грн. за стілець. Я можу сказати, що це приблизно, як в шкільних актових залах, — фанера, обтягнута дерматином. Якщо ми хочемо зробити нормальний, сучасний, такий, який він має бути, європейського ґатунку чи кіномистецький зал, чи кінотеатр імені Івана Миколайчука, треба закласти нормальні кошти.» Тому вирішили, що цього року обмежаться тільки ремонтом даху. А тим часом, розроблятимуть новий проект, шукатимуть інвесторів. Попередня інформація: буде все ж три поверхи — перший залишиться за кінотеатром. Напевне, що один поверх стовідсотково будуть якісь офісні приміщення, а один з поверхів використовуватимуть під дитячі гуртки чи будинок творчості. Усі ці деталі будуть відомі значно пізніше. А доти питання потрібно затвердити на сесії і для початку варто визначитись із назвою. Називати заклад кінотеатром чи кіномистецьким центром невигідно — тоді він не може бути дотаційним, але із назвою без складника «кіно» не погоджується вдова кіномитця. Марія Миколайчук, вдова Івана Миколайчука: «Якщо вже робити там якийсь центр, то він повинен бути пов'язаний з Івановою суттю, тому що Іван — це є, в першу чергу, кіношник, якщо можна так говорити. Він навіть умираючи, він казав: «Аж тепер я знаю, як робити кіно». Мені би не хотілося, щоб там гуртки якісь були, я не знаю… У всякому разі, мені би хотілося, щоб це було пов'язано з кіно.» Тож що воно буде і коли? – питання риторичне.