А Ви готові визнати свою інтернет-залежність ???

Блоґ: Алька Ситар

Зараз готую тридцятихвилинну програму на тему інтернет-залежності. Трошки поясню, це такий розгорнутий матеріал, котрий вийде в ефір вже цієї суботи о 17.00 на телеканалі ТВА (ще там колись у повторі). Першу програму робила про ВІЛ-СНІД, другу і третю мої колеги присвятили проституції і загадці близнюків. Теми піднімаються доволі цікаві, але найважливіше те, що то все про нас – чернівчан, бо знімається програма і будується на реальних історіях мешканців міста з нуля. Так-от, зіштовхнулася із такою проблемкою – знайти героїв до попередніх програм – проституток чи ВІЛ-інфікованих – було складно, але легше, аніж Інтернет-залежних буковинців (!!!), бо, як з’ясувалося, таким себе ніхто не вважає. Психологи кажуть, що 15 % із 100 % користувачів всесвітньої мережі – це вже люди, котрі залежні від віртуального світу, але визнає це тільки 1 %. Пригадую себе, коли я тільки зареєструвалась в Однокласниках, Вконтакті, а потім і на Вкурсі, світу білого не бачила. Лягала спати о четвертій ранку, опів на восьму прокидалася, аби йти в універ чи на роботу, з роботи поверталась і, навіть не переодягаючись, знову засідала за комп. А на парах постійно думала про те, кого б іще додати в друзі, яку пісеньку знайти – одним словом, я б собі і подумати не могла, що то залежність. Але якось минулось. У кого не минулось – думаю, що якимось гастритом, щонайменше, закінчилось. А Ви готові визнати свою інтернет-залежність ???

21 коментар

Якщо чесно зізнатися, на даний момент я дійсно є залежним від інтернету, але дещо по-іншому… Хоча свого часу я мав певну залежність від соціальних мереж та блогосфер — ті ж ОДНОКЛАССНИКИ, МОЙ МИР та ВКУРСІ — але тепер, як і ти, вільний :)) від цього.
Залежність полягає в іншому: в оперативності отримання інформації, інтернет-трансляціях змагань, можливості віднайти майже будь-що і будь-кого, необхідності підтримувати актуальність свого сайту і т.д. Без інтернету — як без рук!!! :))

Підтримую вас Альберт.
А ще ці мережі найпростіштий метод збору інформацію про людей.

А що таке залежність? І чи вона справді "інтернетна". Я особисто залежний від нової музики, новин та багато іншої інформації, якби була можливість черпати її з іншого місця, то я б не сидів в інтернеті.

Яка ж залежність є "інтернетівською"?

Зале?жність — набута гостра потреба здійснювати якісь дії або вживати якісь речовини. У практиці, цей термін має кілька значень.

У повсякденній мові термін «залежність» використовується в основному стосовно людей, які зловживають наркотиками, алкоголем та сигаретами. У ширшому контексті можна послатися на багато інших видів поведінки, таких, як ігри, перегляд телевізора, комп'ютерна залежність, Інтернет або сексуальна залежність. (Вікіпедія)

хм… ну бувало таке. напливами. пару разів. тоді — так, залежність, повальна)
а зараз… зараз — ні)

треба впровадити ще один різновид залежності: відколи виставила цей допис, з певною частотою заглядаю на ВКУРСІ, хто і як прокоментував його — підозрюю, що то залежність від ваших коментів )))) Хм… У Вас теж так?

)))
в мене таке буває з жж)

… а я ж так гонорово заявляла, що позбулась залежності — от тобі й на!!!

ніколи не кажи ніколи)

Залежність — це нездатність БУТИ без…
Інтернет-залежність — це поверховий рівень. Заглядання на коменти — це не інтернет, це залежність від думки інших/суспільно важливих людей. Наші бабусі не знали Інтернету, але що таке залежність від інших людей знали дуже добре.

Напевно, у кожного користувача інтернет-послуг виникає певна залежність від мережі. хоча, власне, як і у прихильників телебачення і будь-чого іншого.
Але є маленька різниця… Книги, ТВ, ігрові приставки, алко/табак/секс — все це доступно тільки поза робочим часом, а інтернет… :) Хоча в основному люди користуються НЕТом на роботі з робочих питань, але в багатьох і юзання в соцмережах спостерігається ;)

просто варто розмежовувати роботу і дозвілля — останнє краще проводити на свіжому повітрі, спілкуючись РЕАЛЬНО і з справжніми друзями — живі дотики, погляди, сміх, пришвидшене серцебиття (це якщо перше побачення) і непідробне хвилювання, а не «кавички» замість посмішки і жовті смайлики (і то ще в кращому випадку). Психологи кажуть, що хоча б один день у тижденнь — краще вихідні — проводити поза межами всюдисущої мережі, тоді все буде гаразд.

Ну багато залежить від самих людей, для одних — інтернет це «зараза», яка тримає вас дома. А для інших, це єдиний вихід в світ, єдина комунікація.
І там вони спілкуються «РЕАЛЬНО» із справжнімили людьми, те ж серцебиття можливе і в кавичках і в тих же смайликах.

Психологи не можуть врахувати світ кожного.

«А для інших, це єдиний вихід в світ, єдина комунікація.» Якщо людина, що зависла в неті, має можливість рухатись (не інвалід), але при тому свідомо обирає альтернативний віртуальний світ реальному, то це біда!!! ПРИЧОМУ ДУЖЕ СЕРЙОЗНА!!! Інтернет повинен бути ПРОСТО інформативною базою, спілкуванням через неможливість вийти в світ і ще зв'язковою ланкою із тими, хто далеко. А все, що більше, то не здорово.

На ресурсі «Tumblr» серед мільйонів інших є сторінки на зразок блогу 17-літньої Nicole зі США, в якому вона описує неспроможність адаптуватись до соціуму і свої віртуальні особисті стосунки на відстані: «We've been dating since May 29th, 2009. He lives in Australia and I live in Massachusetts. We haven't been able to meet yet. Yes, my family does know about him and they're okay with it». «Gerard and I, we're in love. We really are. We don't have to see each other to be happy». «I've been told a million times that he's fake, that I'm desperate, that I can't actually love him if we've never met. You know what though? You don't have to meet someone to fall in love. A relationship isn't just based on physical interaction».

А яка різниця між закоханістю, наприклад, в Бреда Піта «по тєлєку» і в Джерарда «по скайпу»?

ніякої… А от між закоханістю у Піта/Джерарда і у Ваську з сусіднього під’їзду — різниця чимала, бо це єдине, що РЕАЛЬНО.

Закоханість до Васьки обов'язково прийде до неї, тільки пізніше.

Закоханість в особу або ідеал на відстані є почуттям, а не взаєминами, тоді як у даному випадку йдеться про конкретні стосунки між людьми, які ніколи не бачились, і для яких така форма «близькості» видається нормою.

Це все тимчасово… В її віці — це природно.

Чомусь така залежність особисто в мене виникає час від часу, напливами. Буває, майже тиждень не користуюся інтернетом, або заглядаю суто по справах. А буває, по кілька днів поринаю в нього. Навіть не знаю чому так…

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте