Листи

Блоґ: Алька Ситар

Я тобі писатиму щодня…
Про своє життя, весняні думи,
Про свої суми, душевні глуми,
Про печаль і радість мого дня…

Ці мої непрохані листи
Можеш знов до мене відсилати,
Можеш їх для забавки читати,
Можеш кожну стрічку в них клясти…

Але знай, мій лист – це не папір,
Це коктейль мішаних сліз і крові,
Це частинка вірної любові,
Це життя, що складене у стіл…
Осінь, 2005 р.

5 коментарів

«життя, складене у стіл» чи у шухляду…
Дуже важливо, щоб отримувач цінував їх…
… щоб листи ніколи не були «непроханими».

не завжди. Я часто писала листи, як сповідалась комусь, напишу, а відсилати вже й не хочеться — душу спорожнила на папір ))) листи часом варто писати для свого власного спокою…

І це правда)) Мабуть, у кожного знайдеться декілька записів, які доступними є лише для нього…

«Це коктейль мішаних сліз і крові»
«Дешевенький коктейль зі сліз і перцю»

що тут ще казати?..

в мене тут кров саме тому, що любов ))) мала була — тоді мені здавалося, що цей коктейль — то щось шедевральне )))

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте